Кафедра онкології - Національний медичний універститет ім. О.О.Богомольця

Рак шийки матки та молочної залози

Жіноче здоров'я — це запорука формування здорового майбутнього. Сучасна жінка є соціально та фізично активною щодня. Мігрені, гіпертонічна та варикозна хвороби, проблеми з репродуктивною та ендокринною системами супроводжують кожну другу жінку у віці старше 35 років, а отже, стають на заваді веденню активного способу життя. Завдяки передовим медичним технологіям та модернізації медичноі допомоги, багато проблем з жіночим здоровям є вирішуваними.  Найскладнішою та найважчою патологією жіночого населення 21 сторіччя вважають онкологічні захворювання, адже, прогрес в покращенні якості життя онкологічних хворих та його продовженні хоча і рухається швидко, але залишається достатньо низьким. Рак шийки матки та молочної залози — дві найрозповсюдженіші локалізації злоякісних пухлин в жінок. Рак МЗ займає перше місце серед злоякісних новоутворень у жіночого населення всього світу. Поширеність раку ШМ поступово знижується за рахунок наявності ефективних методів профілактики (вакцинація від ВПЛ), він зустрічається у близько 30% випадків онкологічних захворювань жіночої статевої системи. Не зважаючи на те, що рак ШМ відноситься до візуальних локалізацій та має ефективну скринінгову програму, смертність від раку ШМ тримається на високому рівні, що говорить про низьку обізнаність населення про дану патологію та її недостатню діагностику. Така велика кількість хворих на рак ШМ та МЗ пояснюється причинами виникнення даних патологій. Головною причиною виникнення раку шийки матки є Вірус папіломи людини (ВПЛ 16, 18, 31 та 35 типів), на другому місці Вірус простого герпесу (ВПГ-2) та інші опортуністичні інфекції, які швидкими темпами розповсюджуються шляхом незахищених статевих контактів та мають прямий сильний вплив на кількість випадків раку шийки матки. Цим пояснюється пік захворюваності на рак шийки матки (35-40 років) і його “омолодження”. Найбільше на дане захворювання страждають жінки працездатного віку. Причинами РМЗ можуть бути як спадкові фактори, так і спонтанні мутації протягом життя, гормональний фон, травми та інше. Найбільшій ризик виникнення раку молочної залози у жінок, в сімейному анамнезі яких був рак МЗ, яєчників та підшлункової залози в кровних родичів. Це пов'язано з мутаціями в генах  BRCA1 та BRCA2. Мутації в генах BRCA успадковуються у 50% потомства та проявляють себе шляхом виникнення агресивних пухлин в молодому віці, які важко піддаються лікуванню та швидко прогресують. В останні роки процент випадків спадкового раку збільшився та, за прогнозами провідних медичних асоціацій, буде збільшуватися й надалі, адже, кількість носіїв пошкоджених генів зростає разом з кількістю вперше виявленого раку молочної, пішлункової залоз та яєчників. Зважаючи на наявність багатьох провокуючих факторів, збільшення проценту жителів планети, які є носіями мутації в генах BRCA та зростання кількості хворих на злоякісні новоутворення серед жінок, провідні медичні та онкологічні асоціації, такі як NCCN та ASCO рекомендують проходження скринінгу та розробили ефективні скринінгові програми на предмет виявлення раку шийки матки та молочної залози жінкам, які відносяться до групи ризику. В 2020 році, в Міжнародному журналі раку було опубліковане дослідження американських вчених, які проаналізували результати скринінгу жінок на предмет раку шийки матки. За їх висновками, щорічний скринінг не приносить очікуваної ефективності, а лише збільшує кількість помилково встановлених діагнозів. Важливим у проведенні скринінгу раку ШМ є процент охопленого жіночого населення, а не частота проведення скринінгових обстежень. За рекомендаціями NCCN, скринінг на рак шийки матки повинен проводитися не частіше ніж 1 раз на 3 роки. Скринінг показаний жінкам у віці 21-29 років у вигляді взяття цитологічного мазка з цервікального каналу; для жінок 30-65 років показане тестування на предмет наявності в організмі вірусу папіломи людини (ВПЛ) та взяття цитологічного мазка з цервікального каналу кожні 5 років, або тільки цитологічний мазок 1 раз на 3 роки; для жінок до 21 року скринінг не показаний; у віці старше 65 років скринінг не проводиться у тому разі, якщо за попередні роки не було виявлено передракових захворювань та персистенції ВПЛ. Особливу увагу слід звернути на рекомендації щодо скринінгового тестування на рак шийки матки для пацієнтів, що є вакцинованими від ВПЛ. За міжнародними рекомендаціями вони підлягають такому порядку скринінгу, як і не вакциновані пацієнти, в залежності від віку. Жінки, яким була проведена пангістеректомія, скринінгу на рак шийки матки не підлягають. Під час проведення скринінгу виявляється до 30% жінок з фоновими захворюваннями шийки матки та до 1.5% пацієнток з передпухлинними захворюваннями. Відмовляються від подальшого дообстеження та лікування близько 4% жінок. Неможливість точно підрахувати відсоток охопленого жіночого населення та відсутність подальшого обстеження і спостереження за пацієнтками з передпухлинними захворюваннями є недолікакми неорганізованого скринінгу, одні пацієнтки проходять дослідження два рази на рік, інші — 1 раз на 5 років. Саме тому, важливим є запровадження скринінгових програм на державному рівні та проведення ефективної просвітницької роботи з населенням. Проведення розяснювальної роботи, видання популярних друкованих матеріалів, залучення засобів масової інформації та громадських організацій разом з запровадженням організованого онкологічного скринінгу жінок є основою боротьби зі зростанням раку ШМ. Важливим є запровадження масової профілактики раку ШМ шляхом вакцинації дівчат/хлопців 11-12 років та жінок/чоловіків до 26 років від папіломавірусної інфекції. Існує дві вакцини, які доступні до використання, двохвалентний препарат “Церварікс” та “Гардасіл”, який існує у 4-валентному та 9-валентному варіанті. Вакцинація хлопчиків та дівчаток може починатися  з 9-ти років. Основною умовою вакцинації дітей вакциною “Гардасіл” є введення однієї або двох доз вакцини з інтервалом ≥ 5 місяців  до 13-14 років. “Церварікс” вводиться дітям 9-14 років 2 рази з інтервалом 0,5-13 місяців. Якщо вакцинація починається з 15-ти років, вводиться 3 дози вакцини “Гардасіл” з інтервалом 4 (між 1 та 2 введенням) та 12 (між 2 та 3 введенням) тижнів або 3 дози вакцини “Церварікс” з інтервалом 1 і 6 місяців. Підлітків та дорослих 15-26ти років вакцинують за умови, що вони раніше не були інфіковані тими штамами ВПЛ, від яких проводиться профілактика. Проведення вакцинації у осіб старше 26-ти років вважається недоцільним, але проводиться за спільним рішенням лікаря та пацієнта, якому передує взяття цитологічного мазка та визначення наявності/відсутності інфікування онкогенними штамами ВПЛ, так як більшість населення даного віку вже є інфікованим папіломавірусною інфекцією, а кількість інфікованих людей віком 20-26 років складає близько 45%. Скринінг раку молочної залози (РМЗ) охоплює широкі маси жіночого населення та вважається достатньо ефективним в клінічній практиці. Проводити чи не проводити скринінг РМЗ у жінок до 45-ти років БЕЗ наявності патологічних симптомів або обтяженого анамнезу (наявність BRCA мутації, випадки РМЗ серед родичів першого-другого порядку) вирішується індивідуально з лікуючим лікарем. Жінки старше 45-ти років — 1 раз на 2 роки проходження мамографії. Після 55-ти років — 1 раз на рік мамографічне обстеження. Жінки, які є носіями мутацій в генах BRCA відносяться до високого генетичного ризику виникнення РМЗ. Тактика ведення таких пацієнтів є особливою та складається з індивідуальних скринінгових програм для різних вікових груп пацієнтів. З 18-ти років пацієнти повинні виконувати самообстеження молочної залози 1 раз на рік. Після досягнення 25-річного віку — клінічний огляд кожні 6-12 місяців. Пацієнти після 30-ти років, які мають мутації в генах BRCA підлягають щорічному проходженню мамографії та клінічному огляду онколога. За бажанням пацієнта, або у випадках неінформативності мамографії, виконується МРТ молочних залоз з контрастуванням. Жінки, які раніше пройшли радикальне лікування від раку молочної залози, ЩОРІЧНО проходять мамографічне обстеження МЗ з іншої сторони; чоловіки з мутацією в генах BRCA також проходять скринінгове обстеження на предмет виявлення раку грудної залози.