Разом з ранньою діагностикою злоякісних пухлин слід розглядати онкологічну настороженість. Онконастороженість — це поняття, яке застосовується як по відношенню до пацієнта, так і по відношенню до лікаря. Онкологічна настороженість пацієнта виникає тоді, коли особливі симптоми, які не схожі на ті, що людина відчувала раніше, вона трактує як можливу наявність в організмі злоякісної пухлини. Онкологічна настороженість лікаря — це особлива тактика діагностики та ведення пацієнта. Вона спрямована на виявлення можливого пухлинного процесу в організмі пацієнта та обумовлена наявністю обтяженого сімейного анамнезу і анамнезу життя людини; наявністю специфічних симптомів, які не можуть пояснюватись іншими, не онкологічними захворюваннями.
Онконастороженість повинні викликати такі симптоми:
- збільшення лімфовузлів, що триває довше 3х тижнів;
- кашель з кров'ю;
- ущільнення в молочних залозах;
- затруднене сечовипускання, іноді — з домішками крові;
- травмування невуса, його швидкий ріст та зміна кольору;
- рана на шкірі або слизовій оболонці, яка не загоюється;
- стійка діарея або закреп;
- утруднене ковтання;
- печія, яка не усувається антацидами;
- тривала осиплість голосу без ознак ГРВІ у пацієнтів, для яких голос не є професійним інструментом;
- невмотивована втрата ваги;
- анемія, як діагностична знахідка.